У світі ААА-розробки катастрофи рідко стаються раптово. Коли у жовтні 2026 року Electronic Arts оголосила про закриття BioWare та скасування наступної частини Mass Effect, гравці сприйняли це як несподіваний удар. Але для тих, хто роками спостерігав за студією, це рішення видавця не було несподіванкою. Це був фінал повільного падіння, яке тривало понад десятиліття.Шлях BioWare — це історія про те, як канадські лікарі з українським корінням створили золотий стандарт рольових ігор, як внутрішня культура «дотягнемо на кранчах» перетворилася на отруту, і як технологічні експерименти разом із фінансовими боргами видавця остаточно поставили крапку на 31-річній історії студії.

Повномасштабна війна змінила для українського бізнесу не лише умови роботи, а й саму ціну помилок. Пошкоджений склад, нестача працівників, перебої з логістикою чи нові види шахрайства змушують компанії швидше переглядати процеси й шукати технологічні рішення. На форумі TECHNOVATION, що відбувся 27 жовтня у Києві, заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Закусило, Сергій Мартинчук із Visa, генеральний директор «Філіп Морріс Україна» Артем Конік та директор з інформаційних і цифрових технологій МХП Тарас Гошовський пояснили, як цифрові інструменти допомагають їм адаптуватися до нової реальності. У їхніх виступах простежується спільна думка: цифрова трансформація вже давно не зводиться до модного слова AI чи цифровізації заради цифровізації. Для бізнесу це питання ефективності, стійкості та здатності швидко адаптуватися до нових умов. Особливо в Україні, де повномасштабна війна змусила компанії переглянути пріоритети й навчитися працювати в реальності, якої ще кілька років тому ніхто не міг передбачити.

Працювати з дому, поки дитина навчається онлайн, — завдання не з тих, які можна розв’язати одним календарем і хорошим тайм-менеджментом. Особливо під час війни, коли робочі дзвінки переривають повітряні тривоги, уроки залежать від електрики та інтернету, а батькам доводиться одночасно бути фахівцями, організаторами навчання і психологічною опорою для дітей. Ми розпитали п’ятьох айтівців, як вони облаштували побут, розподіляють обов’язки в родині та знаходять баланс між роботою й дистанційною школою. У когось є власні правила, канбан-дошки й чіткий розклад, хтось покладається на самостійність дітей, а комусь доводиться буквально ділити квартиру на робочі місця, класи й укриття. dev.ua публікує п’ять різних історій про те, як родини адаптуються до реальності, в якій робота і навчання не зупиняються, але майже ніколи не відбуваються за планом.